Позакласна робота

Позакласна робота з предмета українська мова та література

More presentations from ljubov

 

 

Літературно-музичний вечір «Нема кохання то й життя немає....»

Мета: виховувати повагу до протилежної статі, розвивати естетичний смак, мислити і самостійно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях.

Обладнання: вислови про кохання , уривки із творів українських письменників та поетів, костюми, святкове оформлення кімнати, фонограми.

 ( Звучить тиха музика)
 Ведуча 1. Любов , кохання . Таке знайоме і таке хвилююче слово. Любов - єдине слово, а скільки навіює думок , спогадів, переживань. До когось воно прийде вперше, а хтось вже душею і серцем відчув її. Що ж це таке? Що означає любити? У нас усе ще попереду. І кожен з вас знайде відповідь у своєму серці, у своїй душі.

 Ведучий 1. Так ніхто не кохав .
                   Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання.
                    В день такий розцвітає весна на землі
                    і земля убирається зрання.
                   Дише тихо і легко в синяву вона,
                    простягає до зір свої руки...
                    В день такий на землі розцвітає весна
                     і тремтить від солодкої муки.

 Ведуча 1. Час іде невпинно. За плечима у нас залишається дитинство, а двері відчиняє юність.

 Ведучий 1. Недарма кажуть, що юність - пора кохання .Я впевнений на нашому шляху воно зустрінеться.

 Ведуча 1. Кохання застає людину зненацька, до нього ніхто не готується.
 Ведучий 1. Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. І я не чув як жайвір в небі тане Кого остерігає з висоти. Прийшла любов непрохана й неждана- Ну як мені за нею не піти.?

 Ведуча 1. Безсмертними завдяки своєму коханню стали Ромео і Джульєтта.
 (Виходить Джульєтта і співає пісню(1к. "Одинокая ")
                                             (3'являється Ромео.)

 Джульєтта. Як ти зайшов сюди, скажи й навіщо?Як міг ти перелізти через мур? Адже високий він і неприступний.

 Ромео. Кохання принесло мене на крилах І не змогли цьому завадить мури, Кохання може все і все здолає Твоя рідня мені не перешкода.

 Джульєтта. Вони тебе уб'ють, коли побачать.

 Ромео. В очах твоїх страшніша небезпека, Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно- І мені ненависть їхня не страшна.

 Джульєтта. О, не хотіла б я нізащо в світі, Щоб тут вони побачили тебе.

 Ромео. Своїм мечем мене прикриє ніч, Та як не любиш ти - нехай знаходять Хай краще смерть від лютої злоби Ніж довший вік без ніжності твоєї.

 Джульєтта. Якої ж нагороди хочеш ти?

 Ромео. Повинна ти в коханні присягти.

 Джульєтта. Якщо любов твоя до мене щира, І хочеш ти зі мною взяти шлюб, То завтра сповісти мене про це., І я пришлю по відповідь когось, Де і коли ти хочеш повінчатись. Тобі до ніг складу я свою долю – З володарем піду хоч на край світу.

 Ромео. О ніч свята ! Благословенна ніч. Та ж ніч тепер.. .А що як все це сон? Такий солодкий сон що я боюсь Чи він обернеться колись у дійсність?
                                                (Ідуть у різні боки сцени )
 Ведуча 2. Час їх з'єднає , сили дасть кохання, Й солодкі втіхи зменшать їх страждання. Проте, перше кохання - завжди залишається незабутнім. Завжди є вічним.

                                      (Виходить хлопець з дівчиною)
 Хлопець1. Бо любов і перша і остання, якщо є справжня , то вона одна.
                                   (Пісня "Перше шкільне кохання")
 Ведуча 2. Кохання - це радість , кохання - це сльози. Чому часто трапляється так ,що пізнавши радість кохання, Ти неодмінно збагнеш, що таке сльози кохання.

 Ведуча 3. Любов - не кара ,але і не гра.
                  Вона не квітка ,що зів'яне швидко.
                  Любов - це дар.
                  І Бог сам вибира,
                  Хто заслужив оце пізнати диво.

                ( За столом сидить учень (І Я Франко) і пише лист )

 Учень (І Франко ). Вибачте , що користуюся цією нагодою , щоб написати до вас кілька слів, бо не маю жодної сміливості, ні жодної нагоди сказати їх вам відкрито. Мій Боже , як маю запевнити вас, як маю присягтися , що ні на хвилину про вас не забув , ні не забуду? Будьте певні, що й де я завжди буду, у Львові або у Відні, Ви завжди зостанетесь провідною зіркою моїх діл, межею , до якої простую працею, вірністю, чесністю. Однак, інколи охоплює мою душу важка журба, від якої не можу звільнитися: сумніваюсь ще в своєму щасті. О , будьте ласкаві, визволіть мене з сумніву , влийте нову надію в моє серце , що завжди належить вам аж до самої смерті.

 (І. Я Франко ) (Підводиться і читає вірш )

 Для мене ти - що небо голубе :
 Ти все життя переді мною,
 Я все життя милуюся тобою
 І все життя кохаю лиш тебе.
 Так весь свій вік живу тобою, мила,
 Несила вгамувати почуття.
 Щасливий тим, що ти мене зробила ,
 Нещасним на усе життя.

 Ведуча 2. Слова , слова...Ними можна виразити все... Але іноді та людина , котра не розуміє слова - кохання , може перетворити на жарт.

 (Інсценізація уривка Г Квітки - Основ'яненко "Сватання на Гончарівці")

 ( Стецько розкрив рота ,а потім побачивши Ульяну сміється, підходить з- заду і говорить)

 Стецько. Тай патлата . А що в вас варили?

 Уляна. Нічого

Стецько . Ну, ну ..., а тепер що?

Уляна. Що?

 Стецько. Що?

 Уляна. Що? Нічого.

 Стецько. Брешеш ,як нічого . Батько казав, розпитай її обо всім. А чорт її зна, об чім розпитувати ?

 Уляна. Так піди до батька та розпитай , коли позабував.

 Стецько. Так... він добре казав , не іди від неї поки обо всім не домовишся.

 Уляна. Ні об чім нам домовлятися.

 Стецько. Як ні об чім , як ти вже за мене ідеш?

 Уляна. Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

 Стецько. А чом не буде?

 Уляна. Тим, що я за тебе не піду.

Стецько. А чом не підеш?

Уляна. А не хочу - тим , що не хочу.

 Стецько. Ну, а тепер твоя правда. А батько казав, що підеш?

 Уляна. Не піду.

 Стецько. Ну, а батько казав не потурай їй , поженихайся та пісеньки заспівай , то вона і піде . От я і заспіваю.

 (Пісня "По дорозі жук - жук")

Стецько. А чи хороша моя пісенька?

 Уляна. Така точнісінько як і ти, що нічого і не второпаєш. Ось слухай, яку я тобі заспіваю.
(Пісня "Стецько стидкий , Стецько бридкий...")

 Уляна.А що Стецю , чи хороша моя пісенька?

 Стецько. Погана! Який нечистий тебе такого навчив? Як я її розслухав, так вона дуже погана.

Уляна. Та я тобі і співаю, і кажу , що не люблю тебе і не піду за тебе.

Стецько. Так себто батько збрехав?Ну-ну ! Ось тільки скажи йому, що він бреше , то так по пиці ляпанця і дасть. Я вже пробував. Уляна. Так що ж?То батько твій , а то я тобі кажу, що не хочу.

 Стецько. Не треба мені твого хотіння, підеш і без нього. Батько ще казав, щоб ти не дрочилась.

Уляна. А чого мені дрочитись? Я не скотина , нехай Бог милує. А щоб я пішла за тебе то навряд. Я ж кажу ,ще вилами по воді писане.

 Стецько. Ей! ...чи Прісько чи Домахо. Послухай та іди. Ось коли б ти була моя жінка та сказала б , що не хочеш за мене , так я б тобі пику набив, як мені часом батько б'є, а то ще тепер не можна . Батько казав , що після весілля можна жінку бити скільки хоч , а тепер не можна. А поки ще ласкою просю : піди за мене.

Уляна. (в сторону ) Що буду з дурнем товковати? Покинула б його, так мати лаятиме. Зостанусь та буду його піддурювати.

 Стецько. Оце ж увечері і старостів пришлемо .Чи присилать? Уляна. А як же?!Присилай , присилай!(В сторону )Побачиш якого облизня спіймаєш..

 Стецько. А піч колупатимеш? Уляна. Як- то вже не колупатиму? Отак усю й поковиряю. (Дре пальцями його по лиці)

Стецько . Бач, яка жартівлива . Але трохи баньок не виколупала. Зачим так робити?

 Уляна. Затим ,що я тебе шаную (тихо), як ту собаку рудую.

 Стецько. Ну! Кажи ж мені, як ми оженимось , то що будем робити?Га ? Кажи, Кажи?

 Уляна. Ти знаєш , а я не знаю.

 Стецько. Еге! Так я тобі усе розкажу. Мене батько навчив. Чи сказати?Напечемо коржів, замнемо маку, та намішаємо з медом, та й посідаємо та й їстимемо. І не мудро скажеш? А що то в тебе хустка ?Чи не мені?

 Уляна. Кому ж, як не тобі,мій вороне чорнесенький! А ке сюди , я приміряю. Та нехай же увечері сама почеплю, що і в двері не потовпишся.

 Стецько Що, то, мабуть, гарно з хусткою?Чи знаєш що? Я ще зроду не женився. То десь гарно жонатому бути. Будеш мені голівоньку мити і голубити?

Уляна. Змию, змию( тихо ) що тебе й чорт не пізна. Цур вже йому! Прожену його звідсиля та втечу додому. А приголублю ось так: ось ходи сюди (він тягнеться до неї ,та й падає)

 Ведуча 2. Кохання має велику силу. Воно допомагає слабкому стати сильним, безмовному заговорити.

 (Виходить Мавка. Лунає пісня «Сіла птаха»)

 Мавка. Воістину небесна і земна
 Заквітчана і терном і барвінком.
Свята і чиста ,ніжна , чарівна
Дитя природи - Мавка, в мріях - жінка,
 Всі радощі земні в душі моїй,
 Вся чистота природи в мові золотій,
В моїх словах , що вищі за бажання.
Дівчата милі в серці не таїть
 Того кохання, що на волю рветься.
Хай очі ваші будуть полум'ям горіть
 І з вуст слова призначення піснею поллються.

 Ведуча 1. Минають роки...Кохання, якщо воно справжнє, не проходить з роками.

 Ведучий 1. І будуть писати про це дивне почуття завжди, поки живе людина на землі, поки б'ється її серце.

 (Учні виходять по одному )

 Юнак 1. Кохання нам покращує життя. Цю істину з нас кожен пам'ятає.

 Дівчина 1. Кохання - це щасливе майбуття . Нема кохання , то й життя немає.

 Юнак 2. Кохайте ,люди, будьте чарівні, де б не жили , в якому краї.

 Дівчина 2. Найкращими хай будуть на землі три звучних слова «Я тебе кохаю»

Дівчина 3. Тож не старійте ,будьте молоді, кохання хай сія у кожнім слові.

 Юнак 3. Хай ранок починається у вас із поцілунків , радості, любові.

 Дівчина 4. У всіх хай будуть квіти на столі, і усмішка хай буде не остання.

  Позакласна робота з української мови та літератури

 Якщо хочеш бути красивим,
 працювати до самозабуття,
 працюй так, щоб ти почував себе творцем,
 майстром, господарем в улюбленому ділі.
 Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність
 великим людським щастям творчості
                                               В. О. Сухомлинський

  Позакласна робота з української мови

 Позакласна робота з української мови будується з урахуванням основних загально дидактичних принципів на кожному позаурочному занятті у нерозривній єдності реалізуються освітні й виховні завдання; явища факти , що аналізуються в процесі позакласної роботи, мають відповідати віковим можливостям учнів, принцип доступності тісно пов’язаний з принципом усвідомлення знань ; позакласна робота враховує вимоги розвиваючого навчання;формуються навички самостійно працювати з мовознавчою літературою; складати реферати . Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів : написання творів, випуск газет . журналів, оформлення альбомів тощо. 
        У позакласній роботі важливим принципом є наступність й перспективність: плануючи позакласну роботу певного класу , вчитель враховує ті знання і навички. Що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позакласні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв’язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлювання думки, вдосконалюють навички самоосвіти .
             Позакласна робота з української мови - важлива складова , частина навчально – виховного процесу. Вона тісно пов’язана з класними заняттями , але не замінює їх , хоч і розв’язує ті самі навчальні та виховні завдання.

             Завданням позакласної роботи є : розширення і збагачення знань учнів з рідної мови і літератури ; поглиблення набутих знань ; розвиток умінь навичок усного і писемного мовлення; виховання самостійності ; творчих здібностей учнів , формування почуття патріотизму.
                 Уміло і цікаво проведені позакласні заходи допомагають учням заглибитись в історію походження слів , вивчити питання походження мови , письма, збагнути розвиток багатства нашої мови , її фразеології , осмислювати художньо – зображальні засоби , привчаються працювати з різними типами словників. 
                    
Основні види і форми позакласної роботи

 Позакласна робота з мови має такі основні форми :
 1. систематичну , яка ведеться протягом року;
 2. епізодичну , що проводиться один – два рази на рік .
 3. традиційну; 
4. інноваційну.
            До систематичних форм позакласної роботи належать:
 - мовний гурток;
 - стінна преса;
 - видання учнівського журналу.
              Форми епізодичної роботи різноманітні:
 - мовні вечори 
- конкурси
 - конференції 
- екскурсії
 - тижні і дні мови
                  Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позакласній роботі спиратися на обов’язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позакласній роботі, як вона розширить знання учнів , допоможе збагатити їх словник,удосконалити мовні навички , яка сприятиме розвитку усного мовлення.         
                Добираючи тематику позакласної роботи він враховує : інтереси й запити самих учнів, їх знання про вікові особливості учнів, важливість теми для навчання, виховання учнів.          
                 Літературний гурток – зібрання фольклорних матеріалів; створення словника місцевої говірки ; запис відомостей про історію села;Випуск газет ( висвітлюють факти роботи гуртка , завдання, запитання мовних і літературних вікторин , умови конкурсів , що їх проводить гурток. Випуски приурочуються до знаменних дат політичного , історичного та культурного значення).
             У позакласній роботі практикується проведення літературного вечора. Тематика може бути найрізноманітнішою . Збирання діалектного матеріалу вносить багато цікавого в заняття , розвиває дослідницькі навички .
              Великий інтерес у школярів викликає участь в олімпіадах, різних конкурсах ( Міжнародний мовний конкурс імені Петра Яцика; Мовно-літературний шевченківський конкурс; гумористичний конкурс; Конкурс читців поетичного слова і т.д.). 
               Проведення мовних вечорів , конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості , активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності. 

    Естетичне і художнє виховання учнів засобами художньої літератури здійснюється у процесі найрізноманітніших позакласних заходів з літератури.

Мета : розширити літературну освіту учнів, поглибити читацьку культуру школярів, розвинути літературні творчі здібності учнів, виховати естетичні смаки юних літераторів, закріпити громадянські та моральні світоглядні позиції школярів на матеріалі творів художньої літератури тощо.

       Головний  принцип ― це добровільність в організації проведення.

В. О. Сухомлинський називав позакласні заходи “другою програмою розумової праці” учнів, Далі він зазначав, що “кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не втомлена хода знесиленого мандрівника, що знемагає від непосильного тягаря за спиною”.

 Система позакласної роботи з літератури:

1. повсякденна (керівництво позакласним читанням),

2.епізодична (читацькі конференції, літературні ранки і вечори, культпоходи і літературні екскурсії)

3.циклічна (робота літературних гуртків, факультативів, літературних об'єднань і клубів). Форма проведення таких занять: індивідуальна, групова і масова.

 Тісний зв'язок класних і позакласних занять спрямовує учнів на самостійну роботу з твором, виробляє потребу в читанні. Програма з української літератури дає багатий матеріал для зв'язку класних занять із самостійним позакласним читанням. Цей зв'язок може здійснюватись на оглядових лекціях, під час вивчення біографії письменника, в процесі вивчення окремих творів письменника, під час різноманітних літературних позакласних заходів.

       Практикуються такі типи уроків з позакласного читання в 5 - 11 класах:

— Урок-анонс

 — Урок-композиція 

 — Урок-дослідження

 — Урок з елементами інсценізації

—Урок - конференція

  —Урок-бесіда

— Урок-диспут

— Урок-роздум

— Урок-заочна літературна екскурсія

 — Урок-брейн-ринг

 — Урок-вікторина

— Урок-літературна гра (літературна криптограма, літературна задача, загадковий запис, прочитайте чайнворд, кросворд, головоломку, східці, ходом шахового коня та ін.).

         Позакласна робота повинна проводитися в тісній співпраці вчителя літератури і бібліотекаря.

Види спільної роботи:

-наочна пропаганда;

- книжкові виставки;

-бібліотечні плакати;

-бесіди про книги;

- літературні огляди;

- усні літературні журнали;

- читацькі конференції;

-літературні конкурси;

- літературне краєзнавство;

-бібліографічна робота тощо.

 До масових позакласних заходів з літератури відносимо:

·        проведення Тижня літератури;

·         відзначення ювілею письменника;

·         вечори поезії в школі;

·         літературні ранки та вечори;

·         літературні конкурси та олімпіади та ін.

       У школах практикується проведення Тижнів літератури. Передбачається на кожен день тижня певний захід, підказаний його темою. Ось, наприклад, примірне планування тижня “Леся Українка – наша славна поетеса”:

·        понеділок — конкурс на виразне читання поезій Лесі Українки та віршів українських поетів про неї;

·        вівторок — виставка на кращий малюнок, вишивку, письмовий твір, присвячені поетесі;

·        середа - читацька конференція на матеріалі прозових творів, що відтворюють образ поетеси;

·        четвер — перегляд кінофільму “Лісова пісня”;

·        п'ятниця — літературний вечір присвячений  творчості Лесі Українки.

               Сприяють літературній освіті школярів літературні ранки для 5-8 класів і літературні вечори для 9-11 класів. Так, наприклад, літературний ранок для 7-го класу на тему “Життя і творчість Т. Г. Шевченка" учитель літератури і шкільний бібліотекар можуть провести за таким планом: вступне слово вчителя і виступи учнів з читанням поетичних творів Т. Г. Шевченка та віршів про нього. Вступне слово-бесіду з дітьми можна супроводити показом малюнків з епізодами життя і діяльності

Т. Г. Шевченка, використавши презентацію або альбом “Шевченко – художник”, організувати виставку творів Кобзаря і творів про нього.

         Широко практикуються літературні вечори (або літературно-музичні вечори) для старшокласників. Кістяком програми є літературний монтаж (літературно-музична композиція), готуються доповіді й повідомлення учнів, розповіді письменників( з аудіо- та відео носіїв), вокальні номери, драматичні сцени, вікторини, конкурси та інші розваги (“Вінок великому Кобзарю”, “Іван Франко і українська музика”, “Пісенна лірика Андрія Малишка”, “Олександр Олесь ― ніжний лірик в українській літературі 20 ст.”). Успіх вечора залежить від оформлення приміщення (сцени і залу). Для кожного вечора бажано виготовити відповідний лозунг, портрет письменника, випустити бюлетень або літературну газету, оформити фотомонтаж, літературну виставку, стенд, тематичний альбом тощо.

            З метою стимулювання учнів до читання художніх творів вчителі літератури та бібліотекар в позаурочний час проводять читацькі конференції та диспути на матеріалі художніх творів сучасних письменників .Якщо питання на обговорення викликають суперечливі думки в старшокласників, то бажано проводити літературні диспути морально-етичного змісту на матеріалі художніх творів.

   Важливу роль у розширенні літературної освіти школярів відіграють літературні олімпіади і конкурси на кращу учнівську письмову роботу з літератури.

        Шкільні літературні гуртки покликані задовольняти зростаючі інтереси учнівської молоді до літератури. Різновиди гуртків у школі: виразного читання, фольклорний гурток, літературно-творчий, літературно-музичний, літературно-драматичний, літературно-краєзнавчий, синтетичний (комбінований) літературний гурток.

       Останній вид гуртка найбільш поширений у сучасних школах. Форми й методи занять його такі: голосне читання твору, художня розповідь і читання уривків, обговорення прочитаних книжок, складання заміток для газет, анотації та рецензії на прочитані книжки, доповіді та реферати учнів, бесіди вчителя, обговорення власних учнівських творів, літературні монтажі, конкурси, українські вечорниці, виготовлення різного роду наочних посібників тощо.

                  Словесники нашої області застосовують різноманітні види і форми літературно-краєзнавчої роботи. Це, зокрема, ознайомлення з життям і творчістю письменників, що проживали в ріднім краї, екскурсії до пам'ятних літературних місць в області, конференції за книжками місцевих письменників, виготовлення літературної карти області, створення шкільного куточка “Літературна Долинщина”, випуск літературної газети, альбомів на літературно-краєзнавчу тематику, зустрічі з місцевими літераторами, збирання зразків усної народної творчості тощо.

                Учні не створюють літератури, а лише вчаться творчості через шкільну літературну пресу. Здебільшого літгуртківці випускають шкільну літературну газету (бувають ювілейні і тематичні), що виходить два рази в семестр друкованою основою з художнім оформленням учнів. Бажано, щоб у цій газеті була лише власна творчість учнів у різноманітних рубриках . Привабливою і романтичною повинна бути назва газети. Ось які рекомендуємо назви: “Літературний світанок", “Юний літератор”, ”Літературні проліски”, “Літературний ліхтарик”, “Літературний сніп”, “Літературна зміна”, “Поетична весна”, “Літературний струмок” та ін.

             Кращі зразки учнівської творчості вчителі оформляють на заняттях літературного гуртка в спеціальні збірники під поетичними назвами: “Світанок”, “Ластівка”, “Перший сніп”, “Літературні самоцвіти”, “Літературна весна”, “Галицькі фольклорні скарби” тощо.

         На екскурсіях в літературні музеї вивчаються й поглиблюються окремі програмові теми. Це своєрідні уроки, що винесені за межі класу. Можна практикувати поїздки або походи по літературних місцях, пов'язаних з творчістю якогось одного або кількох письменників. Найчастіше їх бажано проводити у канікулярний час. Можна виготовити спеціальний стенд ― “Наша область у художній літературі". В нашій області пам'ятні літературні місця розміщені в м.Болехові, Лолині. ..

        З метою активізації проведення різноманітних позакласних заходів, велику роль відіграють шкільні літературні музеї. Для їх створення не треба великих матеріальних затрат. Такі музеї можна організувати в школах. Учнівський колектив повинен створювати музей своїми руками. У таких музеях проводяться літературні читання, учнівські літературно-творчі конкурси, книжкові виставки, зустрічі з письменниками і діячами мистецтва, випускаються шкільні літературні газети і журнали тощо.

         Найголовніша мета факультативних курсів для учнів 7-11 класів - сприяти розвиткові здібностей і нахилів учнів, поглибити знання з окремих літературних розділів або тем, збагатити усне і писемне мовлення учнів, продовжити виховання навичок аналізу літературних творів.

          Шкільні програми з факультативів надають широкий простір для творчої праці словесника. Учитель має право доповнювати Їх іншими художніми творами, дещо упускати, дещо змінювати. Важливо, щоб на кожному занятті на повен голос звучало художнє слово, була показана національна своєрідність української літератури.